| проломи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проломи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проломі́мо, проломі́м | |
| 2 особа | проломи́ | проломі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проломлю́ | проло́мимо, проло́мим |
| 2 особа | проло́миш | проло́мите |
| 3 особа | проло́мить | проло́млять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проломи́в | проломи́ли |
| жін.р. | проломи́ла | |
| сер.р. | проломи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проло́млений | ||
| Безособова форма | ||
| проло́млено | ||
| Дієприслівник | ||
| проломи́вши | ||