| | |
| проло́млювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проло́млювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проло́млюймо |
| 2 особа | проло́млюй | проло́млюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проло́млюватиму | проло́млюватимемо, проло́млюватимем |
| 2 особа | проло́млюватимеш | проло́млюватимете |
| 3 особа | проло́млюватиме | проло́млюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проло́млюю | проло́млюємо, проло́млюєм |
| 2 особа | проло́млюєш | проло́млюєте |
| 3 особа | проло́млює | проло́млюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проло́млюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проло́млював | проло́млювали |
| жін. р. | проло́млювала |
| сер. р. | проло́млювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| проло́млюваний |
| Безособова форма |
| проло́млювано |
| Дієприслівник |
| проло́млювавши |
