| | |
| пролонгува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пролонгува́тися, пролонгува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | пролонгува́тиметься | пролонгува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | пролонгу́ється | пролонгу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пролонгу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пролонгува́вся, пролонгува́всь | пролонгува́лися, пролонгува́лись |
| жін. р. | пролонгува́лася, пролонгува́лась |
| сер. р. | пролонгува́лося, пролонгува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пролонгува́вшись |
