пролю́вій – іменник чоловічого роду | ||
(Крихкі відклади біля підніжжя гір, височин, змиті з вершин і схилів тимчасовими потоками) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | пролю́вій | |
родовий | пролю́вію | |
давальний | пролю́вію, пролю́вієві | |
знахідний | пролю́вій | |
орудний | пролю́вієм | |
місцевий | на/у пролю́вії, пролю́вію | |
кличний | пролю́вію* |