| | |
| пролікува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пролікува́тися, пролікува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проліку́ймося, проліку́ймось |
| 2 особа | проліку́йся, проліку́йсь | проліку́йтеся, проліку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проліку́юся, проліку́юсь | проліку́ємося, проліку́ємось, проліку́ємся |
| 2 особа | проліку́єшся | проліку́єтеся, проліку́єтесь |
| 3 особа | проліку́ється | проліку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | пролікува́вся, пролікува́всь | пролікува́лися, пролікува́лись |
| жін.р. | пролікува́лася, пролікува́лась |
| сер.р. | пролікува́лося, пролікува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пролікува́вшись |
