| промжи́чити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (пройти – про дрібний дощ) | ||
| Інфінітив | промжи́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | промжи́чить | промжи́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | промжи́чив | промжи́чили |
| жін.р. | промжи́чила | |
| сер.р. | промжи́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| промжи́чивши | ||