| | |
| промина́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | промина́тися, промина́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | промина́ймося, промина́ймось |
| 2 особа | промина́йся, промина́йсь | промина́йтеся, промина́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | промина́тимуся, промина́тимусь | промина́тимемося, промина́тимемось, промина́тимемся |
| 2 особа | промина́тимешся | промина́тиметеся, промина́тиметесь |
| 3 особа | промина́тиметься | промина́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | промина́юся, промина́юсь | промина́ємося, промина́ємось, промина́ємся |
| 2 особа | промина́єшся | промина́єтеся, промина́єтесь |
| 3 особа | промина́ється | промина́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| промина́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | промина́вся, промина́всь | промина́лися, промина́лись |
| жін. р. | промина́лася, промина́лась |
| сер. р. | промина́лося, промина́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| промина́вшись |