| промі́нчик – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | промі́нчик | промі́нчики |
| родовий | промі́нчика | промі́нчиків |
| давальний | промі́нчику, промі́нчикові | промі́нчикам |
| знахідний | промі́нчик | промі́нчики |
| орудний | промі́нчиком | промі́нчиками |
| місцевий | на/у промі́нчику | на/у промі́нчиках |
| кличний | промі́нчику* | промі́нчики* |