| | |
| проно́ситися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (мчати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проно́ситися, проно́ситись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проно́сьмося, проно́сьмось |
| 2 особа | проно́сься | проно́сьтеся, проно́сьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проно́ситимуся, проно́ситимусь | проно́ситимемося, проно́ситимемось, проно́ситимемся |
| 2 особа | проно́ситимешся | проно́ситиметеся, проно́ситиметесь |
| 3 особа | проно́ситиметься | проно́ситимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проно́шуся, проно́шусь | проно́симося, проно́симось, проно́симся |
| 2 особа | проно́сишся | проно́ситеся, проно́ситесь |
| 3 особа | проно́ситься | проно́сяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проно́сячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проно́сився, проно́сивсь | проно́силися, проно́сились |
| жін. р. | проно́силася, проно́силась |
| сер. р. | проно́силося, проно́силось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проно́сившись |
