| проповзти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проповзти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проповзі́мо, проповзі́м | |
| 2 особа | проповзи́ | проповзі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проповзу́ | проповземо́, проповзе́м |
| 2 особа | проповзе́ш | проповзете́ |
| 3 особа | проповзе́ | проповзу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | пропо́вз | проповзли́ |
| жін.р. | проповзла́ | |
| сер.р. | проповзло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| пропо́взши | ||