| | |
| прорива́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (продірявлюватися; пробиватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прорива́тися, прорива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | прорива́тиметься | прорива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | прорива́ється | прорива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прорива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прорива́вся, прорива́всь | прорива́лися, прорива́лись |
| жін. р. | прорива́лася, прорива́лась |
| сер. р. | прорива́лося, прорива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прорива́вшись |
