| прорости́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прорости́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прорості́мо, прорості́м | |
| 2 особа | прорости́ | прорості́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проросту́ | проростемо́, проросте́м |
| 2 особа | проросте́ш | проростете́ |
| 3 особа | проросте́ | проросту́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прорі́с | проросли́ |
| жін.р. | проросла́ | |
| сер.р. | проросло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| проро́слий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прорі́сши | ||