| просві́тлий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | просві́тлий | просві́тла | просві́тле | просві́тлі |
| родовий | просві́тлого | просві́тлої | просві́тлого | просві́тлих |
| давальний | просві́тлому | просві́тлій | просві́тлому | просві́тлим |
| знахідний | просві́тлий | просві́тлу | просві́тле | просві́тлі |
| орудний | просві́тлим | просві́тлою | просві́тлим | просві́тлими |
| місцевий | на/у просві́тлому, просві́тлім | на/у просві́тлій | на/у просві́тлому, просві́тлім | на/у просві́тлих |
| [розм.] | ||||