| просвітли́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | просвітли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | просвітлі́мо, просвітлі́м | |
| 2 особа | просвітли́ | просвітлі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | просвітлю́ | просвітлимо́, просвітли́м |
| 2 особа | просвітли́ш | просвітлите́ |
| 3 особа | просвітли́ть | просвітля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | просвітли́в | просвітли́ли |
| жін.р. | просвітли́ла | |
| сер.р. | просвітли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| просві́тлений | ||
| Безособова форма | ||
| просві́тлено | ||
| Дієприслівник | ||
| просвітли́вши | ||