| | |
| просві́тлювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | просві́тлювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | просві́тлюймо |
| 2 особа | просві́тлюй | просві́тлюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | просві́тлюватиму | просві́тлюватимемо, просві́тлюватимем |
| 2 особа | просві́тлюватимеш | просві́тлюватимете |
| 3 особа | просві́тлюватиме | просві́тлюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | просві́тлюю | просві́тлюємо, просві́тлюєм |
| 2 особа | просві́тлюєш | просві́тлюєте |
| 3 особа | просві́тлює | просві́тлюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| просві́тлюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | просві́тлював | просві́тлювали |
| жін. р. | просві́тлювала |
| сер. р. | просві́тлювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| просві́тлюваний |
| Безособова форма |
| просві́тлювано |
| Дієприслівник |
| просві́тлювавши |
