просві́тній – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | просві́тній | просві́тня | просві́тнє | просві́тні |
родовий | просві́тнього | просві́тньої | просві́тнього | просві́тніх |
давальний | просві́тньому | просві́тній | просві́тньому | просві́тнім |
знахідний | просві́тній, просві́тнього | просві́тню | просві́тнє | просві́тні, просві́тніх |
орудний | просві́тнім | просві́тньою | просві́тнім | просві́тніми |
місцевий | на/у просві́тньому, просві́тнім | на/у просві́тній | на/у просві́тньому, просві́тнім | на/у просві́тніх |
[рідко] |