| | |
| проси́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проси́тися, проси́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | просі́мося, просі́мось, просі́мся |
| 2 особа | проси́ся, проси́сь | просі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проси́тимуся, проси́тимусь | проси́тимемося, проси́тимемось, проси́тимемся |
| 2 особа | проси́тимешся | проси́тиметеся, проси́тиметесь |
| 3 особа | проси́тиметься | проси́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прошу́ся, прошу́сь | про́симося, про́симось, про́симся |
| 2 особа | про́сишся | про́ситеся, про́ситесь |
| 3 особа | про́ситься | про́сяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| про́сячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проси́вся, проси́всь | проси́лися, проси́лись |
| жін. р. | проси́лася, проси́лась |
| сер. р. | проси́лося, проси́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проси́вшись |
