| | |
| просо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | просо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | просо́вуймо |
| 2 особа | просо́вуй | просо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | просо́вуватиму | просо́вуватимемо, просо́вуватимем |
| 2 особа | просо́вуватимеш | просо́вуватимете |
| 3 особа | просо́вуватиме | просо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | просо́вую | просо́вуємо, просо́вуєм |
| 2 особа | просо́вуєш | просо́вуєте |
| 3 особа | просо́вує | просо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| просо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | просо́вував | просо́вували |
| жін. р. | просо́вувала |
| сер. р. | просо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| просо́вувавши |
