| | |
| просо́туватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | просо́туватися, просо́туватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | просо́туватиметься | просо́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | просо́тується | просо́туються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| просо́туючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | просо́тувався, просо́тувавсь | просо́тувалися, просо́тувались |
| жін. р. | просо́тувалася, просо́тувалась |
| сер. р. | просо́тувалося, просо́тувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| просо́тувавшись |
