| просо́чення1 – іменник середнього роду | ||
| (обробка мастилом тощо) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | просо́чення | |
| родовий | просо́чення | |
| давальний | просо́ченню | |
| знахідний | просо́чення | |
| орудний | просо́ченням | |
| місцевий | на/у просо́ченні, просо́ченню | |
| кличний | просо́чення* |