| проступи́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (з’явитися) | ||
| Інфінітив | проступи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | просту́пить | просту́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проступи́в | проступи́ли |
| жін.р. | проступи́ла | |
| сер.р. | проступи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| проступи́вши | ||