| | |
| проступи́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (проштовхатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проступи́тися, проступи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проступі́мося, проступі́мось, проступі́мся |
| 2 особа | проступи́ся, проступи́сь | проступі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проступлю́ся, проступлю́сь | просту́пимося, просту́пимось, просту́пимся |
| 2 особа | просту́пишся | просту́питеся, просту́питесь |
| 3 особа | просту́питься | просту́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проступи́вся, проступи́всь | проступи́лися, проступи́лись |
| жін.р. | проступи́лася, проступи́лась |
| сер.р. | проступи́лося, проступи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проступи́вшись |
