| просу́джуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| (розорятися через судовий процес) | ||
| Інфінітив | просу́джуватися, просу́джуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | просу́джуймося, просу́джуймось | |
| 2 особа | просу́джуйся, просу́джуйсь | просу́джуйтеся, просу́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | просу́джуватимуся, просу́джуватимусь | просу́джуватимемося, просу́джуватимемось, просу́джуватимемся |
| 2 особа | просу́джуватимешся | просу́джуватиметеся, просу́джуватиметесь |
| 3 особа | просу́джуватиметься | просу́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | просу́джуюся, просу́джуюсь | просу́джуємося, просу́джуємось, просу́джуємся |
| 2 особа | просу́джуєшся | просу́джуєтеся, просу́джуєтесь |
| 3 особа | просу́джується | просу́джуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| просу́джуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | просу́джувався, просу́джувавсь | просу́джувалися, просу́джувались |
| жін. р. | просу́джувалася, просу́джувалась | |
| сер. р. | просу́джувалося, просу́джувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| просу́джувавшись | ||