| | |
| просу́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (розорятися через судовий процес) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | просу́джуватися, просу́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | просу́джуймося, просу́джуймось |
| 2 особа | просу́джуйся, просу́джуйсь | просу́джуйтеся, просу́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | просу́джуватимуся, просу́джуватимусь | просу́джуватимемося, просу́джуватимемось, просу́джуватимемся |
| 2 особа | просу́джуватимешся | просу́джуватиметеся, просу́джуватиметесь |
| 3 особа | просу́джуватиметься | просу́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | просу́джуюся, просу́джуюсь | просу́джуємося, просу́джуємось, просу́джуємся |
| 2 особа | просу́джуєшся | просу́джуєтеся, просу́джуєтесь |
| 3 особа | просу́джується | просу́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| просу́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | просу́джувався, просу́джувавсь | просу́джувалися, просу́джувались |
| жін. р. | просу́джувалася, просу́джувалась |
| сер. р. | просу́джувалося, просу́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| просу́джувавшись |
