| | |
| просу́шуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | просу́шуватися, просу́шуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | просу́шуймося, просу́шуймось |
| 2 особа | просу́шуйся, просу́шуйсь | просу́шуйтеся, просу́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | просу́шуватимуся, просу́шуватимусь | просу́шуватимемося, просу́шуватимемось, просу́шуватимемся |
| 2 особа | просу́шуватимешся | просу́шуватиметеся, просу́шуватиметесь |
| 3 особа | просу́шуватиметься | просу́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | просу́шуюся, просу́шуюсь | просу́шуємося, просу́шуємось, просу́шуємся |
| 2 особа | просу́шуєшся | просу́шуєтеся, просу́шуєтесь |
| 3 особа | просу́шується | просу́шуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| просу́шуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | просу́шувався, просу́шувавсь | просу́шувалися, просу́шувались |
| жін. р. | просу́шувалася, просу́шувалась |
| сер. р. | просу́шувалося, просу́шувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| просу́шувавшись |
