| | |
| протиставля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | протиставля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | протиставля́ймо |
| 2 особа | протиставля́й | протиставля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протиставля́тиму | протиставля́тимемо, протиставля́тимем |
| 2 особа | протиставля́тимеш | протиставля́тимете |
| 3 особа | протиставля́тиме | протиставля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протиставля́ю | протиставля́ємо, протиставля́єм |
| 2 особа | протиставля́єш | протиставля́єте |
| 3 особа | протиставля́є | протиставля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| протиставля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | протиставля́в | протиставля́ли |
| жін. р. | протиставля́ла |
| сер. р. | протиставля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| протиставля́вши |
