| | |
| прото́впитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прото́впитися, прото́впитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прото́впімося, прото́впімось, прото́впімся |
| 2 особа | прото́впися, прото́впись | прото́впіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прото́вплюся, прото́вплюсь | прото́впимося, прото́впимось, прото́впимся |
| 2 особа | прото́впишся | прото́впитеся, прото́впитесь |
| 3 особа | прото́впиться | прото́впляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прото́впився, прото́впивсь | прото́впилися, прото́впились |
| жін.р. | прото́впилася, прото́впилась |
| сер.р. | прото́впилося, прото́впилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прото́впившись |
