| | |
| прото́птувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прото́птувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прото́птуймо |
| 2 особа | прото́птуй | прото́птуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прото́птуватиму | прото́птуватимемо, прото́птуватимем |
| 2 особа | прото́птуватимеш | прото́птуватимете |
| 3 особа | прото́птуватиме | прото́птуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прото́птую | прото́птуємо, прото́птуєм |
| 2 особа | прото́птуєш | прото́птуєте |
| 3 особа | прото́птує | прото́птують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прото́птуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прото́птував | прото́птували |
| жін. р. | прото́птувала |
| сер. р. | прото́птувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| прото́птуваний |
| Безособова форма |
| прото́птувано |
| Дієприслівник |
| прото́птувавши |
