| | |
| протягну́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | протягну́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | протягні́мо, протягні́м |
| 2 особа | протягни́ | протягні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протягну́ | протя́гнемо, протя́гнем |
| 2 особа | протя́гнеш | протя́гнете |
| 3 особа | протя́гне | протя́гнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | протя́г, протягну́в | протягли́, протягну́ли |
| жін.р. | протягла́, протягну́ла |
| сер.р. | протягло́, протягну́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| протя́гнений, протя́гнутий |
| Безособова форма |
| протя́гнено, протя́гнуто |
| Дієприслівник |
| протя́гши, протя́гнувши |
