| | |
| протя́гувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | протя́гувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | протя́гуймо |
| 2 особа | протя́гуй | протя́гуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протя́гуватиму | протя́гуватимемо, протя́гуватимем |
| 2 особа | протя́гуватимеш | протя́гуватимете |
| 3 особа | протя́гуватиме | протя́гуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протя́гую | протя́гуємо, протя́гуєм |
| 2 особа | протя́гуєш | протя́гуєте |
| 3 особа | протя́гує | протя́гують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| протя́гуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | протя́гував | протя́гували |
| жін. р. | протя́гувала |
| сер. р. | протя́гувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| протя́гувавши |
