| протя́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | протя́тий | протя́та | протя́те | протя́ті |
| родовий | протя́того | протя́тої | протя́того | протя́тих |
| давальний | протя́тому | протя́тій | протя́тому | протя́тим |
| знахідний | протя́тий, протя́того | протя́ту | протя́те | протя́ті, протя́тих |
| орудний | протя́тим | протя́тою | протя́тим | протя́тими |
| місцевий | на/у протя́тому, протя́тім | на/у протя́тій | на/у протя́тому, протя́тім | на/у протя́тих |