| | |
| проучи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проучи́тися, проучи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проучі́мося, проучі́мось, проучі́мся |
| 2 особа | проучи́ся, проучи́сь | проучі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проучу́ся, проучу́сь | проу́чимося, проу́чимось, проу́чимся |
| 2 особа | проу́чишся | проу́читеся, проу́читесь |
| 3 особа | проу́читься | проу́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проучи́вся, проучи́всь | проучи́лися, проучи́лись |
| жін.р. | проучи́лася, проучи́лась |
| сер.р. | проучи́лося, проучи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проучи́вшись |
