| | |
| професіоналізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | професіоналізува́тися, професіоналізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | професіоналізу́ймося, професіоналізу́ймось |
| 2 особа | професіоналізу́йся, професіоналізу́йсь | професіоналізу́йтеся, професіоналізу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | професіоналізува́тимуся, професіоналізува́тимусь | професіоналізува́тимемося, професіоналізува́тимемось, професіоналізува́тимемся |
| 2 особа | професіоналізува́тимешся | професіоналізува́тиметеся, професіоналізува́тиметесь |
| 3 особа | професіоналізува́тиметься | професіоналізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | професіоналізу́юся, професіоналізу́юсь | професіоналізу́ємося, професіоналізу́ємось, професіоналізу́ємся |
| 2 особа | професіоналізу́єшся | професіоналізу́єтеся, професіоналізу́єтесь |
| 3 особа | професіоналізу́ється | професіоналізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| професіоналізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | професіоналізува́вся, професіоналізува́всь | професіоналізува́лися, професіоналізува́лись |
| жін. р. | професіоналізува́лася, професіоналізува́лась |
| сер. р. | професіоналізува́лося, професіоналізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| професіоналізува́вшись |
