| | |
| проха́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проха́тися, проха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проха́ймося, проха́ймось |
| 2 особа | проха́йся, проха́йсь | проха́йтеся, проха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проха́тимуся, проха́тимусь | проха́тимемося, проха́тимемось, проха́тимемся |
| 2 особа | проха́тимешся | проха́тиметеся, проха́тиметесь |
| 3 особа | проха́тиметься | проха́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проха́юся, проха́юсь | проха́ємося, проха́ємось, проха́ємся |
| 2 особа | проха́єшся | проха́єтеся, проха́єтесь |
| 3 особа | проха́ється | проха́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проха́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проха́вся, проха́всь | проха́лися, проха́лись |
| жін. р. | проха́лася, проха́лась |
| сер. р. | проха́лося, проха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проха́вшись |