| | |
| прохо́плюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прохо́плюватися, прохо́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прохо́плюймося, прохо́плюймось |
| 2 особа | прохо́плюйся, прохо́плюйсь | прохо́плюйтеся, прохо́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прохо́плюватимуся, прохо́плюватимусь | прохо́плюватимемося, прохо́плюватимемось, прохо́плюватимемся |
| 2 особа | прохо́плюватимешся | прохо́плюватиметеся, прохо́плюватиметесь |
| 3 особа | прохо́плюватиметься | прохо́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прохо́плююся, прохо́плююсь | прохо́плюємося, прохо́плюємось, прохо́плюємся |
| 2 особа | прохо́плюєшся | прохо́плюєтеся, прохо́плюєтесь |
| 3 особа | прохо́плюється | прохо́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прохо́плюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прохо́плювався, прохо́плювавсь | прохо́плювалися, прохо́плювались |
| жін. р. | прохо́плювалася, прохо́плювалась |
| сер. р. | прохо́плювалося, прохо́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прохо́плювавшись |
