| прохропти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прохропти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прохропі́мо, прохропі́м | |
| 2 особа | прохропи́ | прохропі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прохропу́ | прохропемо́, прохропе́м |
| 2 особа | прохропе́ш | прохропете́ |
| 3 особа | прохропе́ | прохропу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прохрі́п | прохропли́ |
| жін.р. | прохропла́ | |
| сер.р. | прохропло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| прохрі́пши | ||