| | |
| процвіта́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | процвіта́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | процвіта́ймо |
| 2 особа | процвіта́й | процвіта́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | процвіта́тиму | процвіта́тимемо, процвіта́тимем |
| 2 особа | процвіта́тимеш | процвіта́тимете |
| 3 особа | процвіта́тиме | процвіта́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | процвіта́ю | процвіта́ємо, процвіта́єм |
| 2 особа | процвіта́єш | процвіта́єте |
| 3 особа | процвіта́є | процвіта́ють |
| Активний дієприкметник |
| процвіта́ючий |
| Дієприслівник |
| процвіта́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | процвіта́в | процвіта́ли |
| жін. р. | процвіта́ла |
| сер. р. | процвіта́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| процвіта́вши |
