| | |
| проці́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проці́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проці́джуймо |
| 2 особа | проці́джуй | проці́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проці́джуватиму | проці́джуватимемо, проці́джуватимем |
| 2 особа | проці́джуватимеш | проці́джуватимете |
| 3 особа | проці́джуватиме | проці́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проці́джую | проці́джуємо, проці́джуєм |
| 2 особа | проці́джуєш | проці́джуєте |
| 3 особа | проці́джує | проці́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проці́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проці́джував | проці́джували |
| жін. р. | проці́джувала |
| сер. р. | проці́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проці́джувавши |
