| проціди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | проціди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | проціді́мо, проціді́м | |
| 2 особа | проціди́ | проціді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | проціджу́ | проці́димо, проці́дим |
| 2 особа | проці́диш | проці́дите |
| 3 особа | проці́дить | проці́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | проціди́в | проціди́ли |
| жін.р. | проціди́ла | |
| сер.р. | проціди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| проці́джений | ||
| Безособова форма | ||
| проці́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| проціди́вши | ||