| | |
| прошаро́вувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (перекладати щось шарами) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прошаро́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прошаро́вуймо |
| 2 особа | прошаро́вуй | прошаро́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прошаро́вуватиму | прошаро́вуватимемо, прошаро́вуватимем |
| 2 особа | прошаро́вуватимеш | прошаро́вуватимете |
| 3 особа | прошаро́вуватиме | прошаро́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прошаро́вую | прошаро́вуємо, прошаро́вуєм |
| 2 особа | прошаро́вуєш | прошаро́вуєте |
| 3 особа | прошаро́вує | прошаро́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прошаро́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прошаро́вував | прошаро́вували |
| жін. р. | прошаро́вувала |
| сер. р. | прошаро́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| прошаро́вуваний |
| Безособова форма |
| прошаро́вувано |
| Дієприслівник |
| прошаро́вувавши |
