| | |
| проща́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проща́тися, проща́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проща́ймося, проща́ймось |
| 2 особа | проща́йся, проща́йсь | проща́йтеся, проща́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проща́тимуся, проща́тимусь | проща́тимемося, проща́тимемось, проща́тимемся |
| 2 особа | проща́тимешся | проща́тиметеся, проща́тиметесь |
| 3 особа | проща́тиметься | проща́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проща́юся, проща́юсь | проща́ємося, проща́ємось, проща́ємся |
| 2 особа | проща́єшся | проща́єтеся, проща́єтесь |
| 3 особа | проща́ється | проща́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проща́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проща́вся, проща́всь | проща́лися, проща́лись |
| жін. р. | проща́лася, проща́лась |
| сер. р. | проща́лося, проща́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проща́вшись |
