| | |
| проя́снювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проя́снювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проя́снюймо |
| 2 особа | проя́снюй | проя́снюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проя́снюватиму | проя́снюватимемо, проя́снюватимем |
| 2 особа | проя́снюватимеш | проя́снюватимете |
| 3 особа | проя́снюватиме | проя́снюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проя́снюю | проя́снюємо, проя́снюєм |
| 2 особа | проя́снюєш | проя́снюєте |
| 3 особа | проя́снює | проя́снюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| проя́снюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | проя́снював | проя́снювали |
| жін. р. | проя́снювала |
| сер. р. | проя́снювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проя́снювавши |
