| прої́здити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | прої́здити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прої́здьмо | |
| 2 особа | прої́здь | прої́здьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | прої́жджу | прої́здимо, прої́здим |
| 2 особа | прої́здиш | прої́здите |
| 3 особа | прої́здить | прої́здять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | прої́здив | прої́здили |
| жін.р. | прої́здила | |
| сер.р. | прої́здило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| прої́жджений | ||
| Безособова форма | ||
| прої́жджено | ||
| Дієприслівник | ||
| прої́здивши | ||