| | |
| пру́житися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пру́житися, пру́житись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пру́жмося, пру́жмось |
| 2 особа | пру́жся | пру́жтеся, пру́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пру́житимуся, пру́житимусь | пру́житимемося, пру́житимемось, пру́житимемся |
| 2 особа | пру́житимешся | пру́житиметеся, пру́житиметесь |
| 3 особа | пру́житиметься | пру́житимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пру́жуся, пру́жусь | пру́жимося, пру́жимось, пру́жимся |
| 2 особа | пру́жишся | пру́житеся, пру́житесь |
| 3 особа | пру́житься | пру́жаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пру́жачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пру́жився, пру́живсь | пру́жилися, пру́жились |
| жін. р. | пру́жилася, пру́жилась |
| сер. р. | пру́жилося, пру́жилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пру́жившись |
