| прямобі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | прямобі́чний | прямобі́чна | прямобі́чне | прямобі́чні |
| родовий | прямобі́чного | прямобі́чної | прямобі́чного | прямобі́чних |
| давальний | прямобі́чному | прямобі́чній | прямобі́чному | прямобі́чним |
| знахідний | прямобі́чний | прямобі́чну | прямобі́чне | прямобі́чні |
| орудний | прямобі́чним | прямобі́чною | прямобі́чним | прямобі́чними |
| місцевий | на/у прямобі́чному, прямобі́чнім | на/у прямобі́чній | на/у прямобі́чному, прямобі́чнім | на/у прямобі́чних |