| | |
| прямцюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прямцюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прямцю́ймо |
| 2 особа | прямцю́й | прямцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прямцюва́тиму | прямцюва́тимемо, прямцюва́тимем |
| 2 особа | прямцюва́тимеш | прямцюва́тимете |
| 3 особа | прямцюва́тиме | прямцюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прямцю́ю | прямцю́ємо, прямцю́єм |
| 2 особа | прямцю́єш | прямцю́єте |
| 3 особа | прямцю́є | прямцю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прямцю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прямцюва́в | прямцюва́ли |
| жін. р. | прямцюва́ла |
| сер. р. | прямцюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прямцюва́вши |
