| пустодо́мок – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (людина, що не має свого господарства) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | пустодо́мок | пустодо́мки |
| родовий | пустодо́мка | пустодо́мків |
| давальний | пустодо́мкові, пустодо́мку | пустодо́мкам |
| знахідний | пустодо́мка | пустодо́мків |
| орудний | пустодо́мком | пустодо́мками |
| місцевий | на/у пустодо́мкові, пустодо́мку | на/у пустодо́мках |
| кличний | пустодо́мку | пустодо́мки |
| [розм.] |