| | | | |
| пустотли́віший – прикметник, вищий ступінь | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | пустотли́віший | пустотли́віша | пустотли́віше | пустотли́віші |
| родовий | пустотли́вішого | пустотли́вішої | пустотли́вішого | пустотли́віших |
| давальний | пустотли́вішому | пустотли́вішій | пустотли́вішому | пустотли́вішим |
| знахідний | пустотли́віший, пустотли́вішого | пустотли́вішу | пустотли́віше | пустотли́віші, пустотли́віших |
| орудний | пустотли́вішим | пустотли́вішою | пустотли́вішим | пустотли́вішими |
| місцевий | на/у пустотли́вішому, пустотли́вішім | на/у пустотли́вішій | на/у пустотли́вішому, пустотли́вішім | на/у пустотли́віших |