| | |
| пустува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бавитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | пустува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | пусту́ймо |
| 2 особа | пусту́й | пусту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пустува́тиму | пустува́тимемо, пустува́тимем |
| 2 особа | пустува́тимеш | пустува́тимете |
| 3 особа | пустува́тиме | пустува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | пусту́ю | пусту́ємо, пусту́єм |
| 2 особа | пусту́єш | пусту́єте |
| 3 особа | пусту́є | пусту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| пусту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | пустува́в | пустува́ли |
| жін. р. | пустува́ла |
| сер. р. | пустува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| пустува́вши |
