| п’янкува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | п’янкува́тий | п’янкува́та | п’янкува́те | п’янкува́ті |
| родовий | п’янкува́того | п’янкува́тої | п’янкува́того | п’янкува́тих |
| давальний | п’янкува́тому | п’янкува́тій | п’янкува́тому | п’янкува́тим |
| знахідний | п’янкува́тий | п’янкува́ту | п’янкува́те | п’янкува́ті |
| орудний | п’янкува́тим | п’янкува́тою | п’янкува́тим | п’янкува́тими |
| місцевий | на/у п’янкува́тому, п’янкува́тім | на/у п’янкува́тій | на/у п’янкува́тому, п’янкува́тім | на/у п’янкува́тих |